Liudmila Manilich

     Чесно кажучи, то я завжди знала, що стану педагогом. У дитинстві мріяла стояти біля дошки і відкривати дітям нові горизонти, нові перспективи. Вже в першому класі я точно знала, якій професії присвячу своє життя. Мені шалено хотілося скоріше стати дорослою, отримати спеціальність . І ось моя мрія здійснилася, втілилися в життя всі мої дитячі «уроки».

     Прийшовши до школи, я зрозуміла, що не отримувала такого задоволення від життя, як в школі. Школа – найдивніша країна, де кожен день не схожий на попередній, де кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сваритися і витрачати час на порожнє, де кожен учень – це будівельник майбутнього, а значить всі жителі цієї країни відповідають за майбутнє. Де весь час треба квапитися,   стати цікавим для людей, що оточують тебе, залишатися цікавим завжди, дарувати тим, хто оточує тебе, свою енергію, знання, уміння, квапитися дізнаватися про нове, квапитися не запізнитися. Тому в цій країні уживаються лише найстійкіші, найтерплячіші, наймужніші, найщиріші, найвідповідальніші, найдобріші, найцікавіші і найдивніші люди. І називають їх вчителями.

      І я поспішаю. Я хочу. Я хочу бути жадібною до знань, вражень, подій, до всього передового. Хочу дивитися на світ широко розкритими очима. Хочу обрушитися всією своєю потужністю на неуцтво, підлоту, лицемірство. У тому житті, яке я обрала сьогодні, потрібно багато терпіння, мужності і стійкості. Дуже багато.

      Ось уже дев`ятнадцять  років я працюю в школі з дітьми. Це були роки пошуків, роздумів, розчарувань, коливань, відкриттів, які перевернули все моє життя. Сьогодні, упевнено ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібно багато що зробити. Потрібно багато що знати в педагогіці, треба освоювати нові програми, вивчати нову техніку, читати енциклопедії, довідники,   здатні впливати на свідомість учнів. У цій різноманітності точок зору, позицій, підходів важливо вибрати потрібне для себе, вибрати власну позицію. І я вчуся. Вчуся весь час.

      У перші роки роботи з дітьми, для мене було дивно, чому діти погано сприймають інформацію, коли все так елементарно просто і зрозуміло. Це нам, дорослим, зрозуміло, а їм ні. Цей урок я освоїла не відразу. Тому, вважаю, що справжній вчитель той, хто здатний спуститися з висот своїх знань до незнання учня і разом з ним зробити сходження.

      Приходячи  на урок, та і просто спілкуючись з дітьми, я розкриваю їм своє світовідчування, свою систему цінностей, відношення до всього, що відбувається довкола, несу їм те, що цікаво мені. І це повинно бути щиро. Будь-яка фальш буде відмічена і здатна розчарувати, поранити юні душі.

     Роль педагога полягає в тому, щоб сприяти розвитку здібностей дитини, усвідомлювати себе особою у взаєминах з іншими людьми і світом в цілому, осмислювати свої дії, прогнозувати і оцінювати свої результати, розвинути самостійність, ініціативу, творчий потенціал.

      Кожен вчитель засмучується, побачивши на уроках нудьгуючих осіб, коли ж учні працюють захоплено, азартно, то і вчитель отримує задоволення. Якщо після дзвінка учні зі мною, а не біжать «стрімголов» в коридор, якщо після уроків вони приходять до мене з питаннями, це означає, все нормально, це означає, я змогла їх зацікавити, це означає, у мене вийшло. Уміння захопити учнів своїм предметом, як мені здається, і є педагогічна майстерність, до якої ми всі прагнемо.

       Намагаюся кожному на прикладах пояснити, як  йому в житті згодяться знання, отримані на моїх уроках. Учневі цікаве все те, що зачіпає його людсько-емоційну сферу, викликає тривогу, хвилювання і переживання.

     Всіма цими вище викладеними моментами я керуюся в своїй роботі. Серед них немає більш менш важливих, головних і другорядних. Вони взаємодіють і, кожен з них, є окремою ланкою єдиної системи виховання і навчання.

 

     …І знову дзвенить дзвоник з уроку. Але завтра знову урок, і післязавтра урок, і будуть вони різні, але найкращі ті, коли учні сперечаються, запитують, висловлюють свої думки. Найприємніші хвилини, коли вони говорять, що урок сподобався, а для того, щоб урок сподобався, в ньому мають бути родзинки. І завдання вчителя – знайти ці родзинки.